лівішання

ЛІВІ́ШАННЯ, я, с.

Дія за знач. ліві́шати.

Незважаючи на критику з боку закордонних частин ОУН та особисто С. Бандери, наприкінці війни та в перші повоєнні роки й далі тривав процес лівішання та демократизації націоналістичної ідеології (з наук. літ.);

Наступними роками ми фіксували стабільне поступове лівішання масової свідомості, яка наприкінці 2009 р. дуже сильно перемістилася вліво (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лівішання — ліві́шання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лівішання — -я, с. Дія за знач. лівішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лівішання — ЛІВІ́ШАННЯ, я, с. Дія за знач. ліві́шати. Словник української мови в 11 томах