ліга

ЛІ́ГА¹, и, ж.

1. Об'єднання окремих осіб, організацій, держав.

Людина – громадська тварина, так читали ми в усіх підручниках природознавства. Держава, класи, партії, уряди, ліги, товариства – все це необхідні вияви цієї форми буття людини (В. Винниченко);

Панове посли, .. вам належить зараз визначити, чи має Річ Посполита вступити в священну лігу і спільно з Австрією, Венецією і німецькими князівствами розгромити нашого споконвічного ворога султанську Порту (В. Малик);

Відносно легкі перемоги на протестантській півночі Німеччини під час Тридцятилітньої війни (1628–1648) зіграли лихий жарт із Габсбургами та Католицькою лігою (з газ.).

2. спорт. Об'єднання команд за рівнем майстерності.

Студентом університету він став тому, що такий гравець потрібен був для баскетбольної університетської ліги (П. Загребельний);

Сам він був професійним футболістом і кілька років грав чи то в першій, чи то у вищій лізі (С. Жадан).

(1) Лі́га На́цій – міжнародне об'єднання держав, що існувало в період між Першою і Другою світовими війнами.

Депутати під керівництвом Л. Бича подали меморандум про входження Кубанської республіки у Лігу Націй (Д. Білий);

У міжнародному праві принцип територіальної цілісності держав уперше був закріплений Статутом Ліги Націй (із журн.);

Галичина опинилася під владою польського окупаційного режиму не без сприяння Ліги Націй (з газ.).

ЛІ́ГА², и, ж., муз.

Знак у формі дуги над нотами, який означає зв'язне виконання групи звуків різної висоти, а також подовження звуків об'єднанням суміжних нот однієї висоти.

Призвуки, які виступають лише в поєднанні із сусіднім звуком, або ступені, що трапляються лише як прохідні, з'єднують зі звуками, до яких вони прилягають, за допомогою ліги (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліга — лі́га 1 іменник жіночого роду асоціація лі́га 2 іменник жіночого роду знак дуги над нотами лі́га 3 іменник жіночого роду міра відстані Орфографічний словник української мови
  2. ліга — [л’іга] -гие, д. і м. л'із'і Орфоепічний словник української мови
  3. ліга — I -и, ж. 1》 Об'єднання окремих осіб, організацій, держав; асоціація (у 1 знач.). 2》 У командних спортивних іграх – група команд одного класу, що змагаються між собою. Ліга чемпіонів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ліга — Союз, спілка, об'єднання, товариство, див. організація Словник чужослів Павло Штепа
  5. ліга — (від лат. ligo — зв’язувати) — знак у вигляді дуги, який вказує на: 1) зв’язане виконання групи звуків різної висоти; 2) подовження звуків шляхом об’єднання суміжних нот однієї висоти; 3) У вокальних творах — з’єднання звуків, які виконуються на один склад літературного тексту. Словник-довідник музичних термінів
  6. ліга — лі́га I (франц. ligue, від лат. ligo – зв’язую) спілка, товариство, асоціація, об’єднання окремих осіб, організацій або держав (напр., Л. націй). II (італ. liga, букв. – зв’язок) муз. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ліга — ОБ'ЄДНАННЯ кого, чого або яке (група осіб, установ, держав і т. ін., пов'язаних спільними економічними, політичними і т. ін. цілями, завданням тощо), СОЮ́З, СПІВДРУ́ЖНІСТЬ, СПІВТОВАРИ́СТВО (незалежних, суверенних держав); ФЕДЕРА́ЦІЯ (організацій... Словник синонімів української мови
  8. ліга — ЛІ́ГА¹, и, ж. Об’єднання окремих осіб, організацій, держав; асоціація (у 1 знач.). В буржуазних країнах створено ліги боротьби з небезпечними думками.., — ми ж революційну думку кидаєм у самі маси (Тич. Словник української мови в 11 томах
  9. ліга — рос. лига 1. Спілка, товариство, об'єднання громадян, окремих осіб, організацій, держав. 2. Міра відстані, прийнята у Великобританії і США, дорівнює трьом лшлям. Л. уставна.- 4,83 км., Л. морська — 5,56км. Eкономічна енциклопедія