лідируючий
ЛІДИ́РУЮЧИЙ, а, е, рідко.
Який лідирує.
Застосування знарядь праці поступово виходить на лідируючі позиції в системі людської активності, стаючи головною умовою людського виживання (з наук. літ.);
При відкритій економіці стабілізація валютного курсу є лідируючим фактором грошово-кредитної політики (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лідируючий — ліди́руючий прикметник Орфографічний словник української мови
- лідируючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до лідирувати. Лідируюча група велогонщиків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лідируючий — ЛІДИ́РУЮЧИЙ, а, е. Який лідирує. Вже після перших двох кілометрів утворюється лідируюча група (Веч. Київ, 28.VІІІ 1961, 3). Словник української мови в 11 томах