лізолецитин
ЛІЗОЛЕЦИТИ́Н, у, ч., біол.
Органічна речовина, що утворюється внаслідок відщеплення від лецитину ненасиченої жирної кислоти.
Вбудовування в мембрану молекул із великою позитивною кривизною (наприклад, молекул лізолецитину) має сприяти збільшенню електропровідності мембрани (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лізолецитин — лізолецити́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лізолецитин — -у, ч., біол. Органічна речовина, продукт відщеплення від лецитину ненасиченої жирної кислоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лізолецитин — лізолецити́н (від лізо... і лецитин) органічна речовина, продукт відщеплення від лецитину ненасиченої жирної кислоти. Спричинює руйнування еритроцитів і гемоліз. Утворюється в організмі тварин при діянні отрути кобр, гримучих змій, скорпіонів, бджіл та деяких мікроорганізмів. Словник іншомовних слів Мельничука