лікарювання

ЛІКАРЮВА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. лікарюва́ти.

Багато дечого бачив доктор Масловський за тридцятичотирьохлітнє лікарювання (Остап Вишня);

Трапилoся Кунцові – він тоді за панським звіром доглядав і в лісі мешкав – таке, що міг він ту панську дитину, в лікарюванні сам нічого тобто не тямлячи, врятувати (Н. Королева);

Великий князь, прочувши про це, прислав до нього лікаря, дуже вправного у лікарюванні, вірменина родом та вірою (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лікарювання — лікарюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лікарювання — -я, с., розм. Дія за знач. лікарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лікарювання — ЛІКАРЮВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. лікарюва́ти. Багато дечого бачив доктор Масловський за тридцятичотирьохлітнє лікарювання (Вишня, День.., 1950, 106). Словник української мови в 11 томах