ліквідовуватися
ЛІКВІДО́ВУВАТИСЯ, о́вується, недок., ЛІКВІДУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док.
1. Припиняти свою діяльність (про заклад, підприємство, установу і т. ін.).
Після урядових нагінок, заборон українського убрання та розмови курінь ліквідується, товариство розпадається само собою (М. Зеров);
Незабаром ліквідувався й шпиталь, а натомість знову мав відкритись великий бальнеологічний курорт, де Вірі Павлівні запропонували посаду головного лікаря (Б. Антоненко-Давидович).
2. тільки недок. Пас. до ліквідува́ти.
Контрольні органи визнають закритими рахунки, відкриті в банках, що ліквідуються, у разі ненадходження повідомлення про їх зміну (відкриття) у новоствореній установі банку (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me