лікнеп

ЛІКНЕ́П, у, ч.

1. іст. Скорочення: ліквідація неписьменності; навчання неписьменних дорослих.

Не треба плутати понять: одна справа лікнеп, а друга – мистецтво (М. Хвильовий);

Паша, призвичаюючись до нового життя,почала вчити дітей в одноповерховій школі, а в хаті-читальні вела лікнеп – навчала грамоті дорослих жінок і чоловіків (М. Циба).

2. іст. Пункт ліквідації неписьменності, школа для дорослих.

– Темнота у них по селах... І шкіл мало, і лікнепів нема... (О. Гончар);

То вона [мати] в лікнепі вчилася читать, Не платив ніхто їй за “чотири” й “п'ять” (Д. Павличко).

3. розм. Здобування елементарних знань з будь-якої галузі.

Усім потрібен терміновий екологічний лікнеп (із журн.);

Нам треба вдатися до юридичного, правового лікнепу (з газ.).