ліктьовий
ЛІКТЬОВИ́Й, а́, е́.
Прикм. до лі́коть 1.
Швидкими і вправними пальцями Думбадзе вколов голку дівчині в ліктьову вену (Ю. Смолич);
Кулі видалили, час і ліки загоять. Ліктьовий суглоб довелося видалити (Люко Дашвар);
Лікування зводиться до накладання фіксувальної пов'язки на плечовий пояс і руку дитини, під плече підкладають валик і руку відводять від грудної клітини, а передпліччя згинають в ліктьовому суглобі й приводять до тулуба (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ліктьовий — ліктьови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- ліктьовий — -а, -е. Прикм. до лікоть 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ліктьовий — ЛІКТЬОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до лі́коть 1. Особливої уваги вимагають до себе колінні, ліктьові і плечові суглоби, оскільки до них найшвидше проникає холодне повітря (Наука.., 8, 1959, 24). Словник української мови в 11 томах