1. Словник української мови у 20 томах

ліловий

ЛІЛО́ВИЙ, а, е.

Кольору бузку або фіалки; світло-фіолетовий.

По обрію неба сірими та ліловими баранцями побігли волохаті хмаринки (С. Васильченко);

На лісовій поляні, Де дзвоники лілові та гвоздики Навпроти сонця гріються невинно, Ми сидимо (М. Рильський);

У вузенькій вуличці був затінок, і тому пісок був ліловий... (І. Багряний);

Лілова тінь весни, грози вишневі очі, і ти, моя любове, не сама (М. Вінграновський);

Це ти, Джованні? Плащ твій не ліловий. Лице твоє спустошене й сумне (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліловий — ліло́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ліловий — -а, -е. Кольору бузку або фіалки; світло-фіолетовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліловий — ФІОЛЕ́ТОВИЙ (про колір), ФІА́ЛКОВИЙ, БУЗКО́ВИЙ, ЛІЛО́ВИЙ (світліший). Зацвіли айстри, переливаючись синіми, рожевими, білими, фіолетовими барвами (І. Цюпа); А тая жінка в фіалковій сукні... Словник синонімів української мови
  4. ліловий — ЛІЛО́ВИЙ, а, е. Кольору бузку або фіалки; світло-фіолетовий. По обрію неба сірими та ліловими баранцями побігли волохаті хмаринки (Вас., І, 1959, 156); На лісовій поляні, Де дзвоники лілові та гвоздики Навпроти сонця гріються невинно, Ми сидимо (Рильський, Сад.., 1955, 71). Словник української мови в 11 томах