лінотипістка

ЛІНОТИПІ́СТКА, и, ж.

Жін. до лінотипі́ст.

Рядки, що принесла лінотипістка, були ще теплі, аж гарячі (О. Шугай);

Нам і справді світила велика пауза: поки прийдуть поправки, поки коректори їх повносять, поки лінотипістки повідливають їх у металі (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінотипістка — лінотипі́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лінотипістка — -и. Жін. до лінотипіст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лінотипістка — ЛІНОТИПІ́СТКА, и, ж. Жін. до лінотипі́ст. Словник української мови в 11 томах