лінійка

ЛІНІ́ЙКА¹, и, ж.

1. Пряма риска на папері, дошці і т. ін., яка допомагає писати рівними рядками.

На папері, Де – ніби рельси [рейки] у незнану даль – По п'ять рядів ідуть лінійки нотні, Німі і чорні знаки виступають (М. Рильський);

Рука шпарко бігла по лінійках сторінок, слова вишиковувалися стрункими шеренгами (Ю. Смолич);

На другий день.., прийшовши у клас, Кум Цибуля побачив на своїй парті аркуш із зошита в лінійку, складений удвоє (В. Нестайко);

Тітка Оля весь цей час переховувала його записи – три грубих загальних зошити, два в клітинку, один – у лінійку (А. Кокотюха).

2. Планка для креслення прямих ліній.

Низькопоклонство [на службі], .. слугування перед старшими, – то перо підчинити, то поспішитися лінійку подати (Панас Мирний);

Ця, сотні раз бачена, карта для мене, як для барана нові ворота. Лише скаче у руках проста шкільна дерев'яна лінійка (М. Матіос);

Ярик, дурний, хоче швидше вирости. Щодня вимірює себе лінійкою, уявляєш?! (І. Роздобудько);

// Обчислювальний, вимірювальний інструмент різної форми.

Тані здавалось, що хомутик на вимірювальній лінійці, яка відраховувала міліметри, сьогодні повзе вниз нестерпно повільно (О. Донченко);

// тільки мн., перен., заст. Удари планкою по руці як засіб покарання у старій школі.

[Недоросток:] Коли б оце тобі вліпив в долоню з десяток лінійок, як, бувало, наш дяк сипле, тоді б у голові в тебе швидше колеса повертались... (С. Васильченко).

3. Стрій в одну шеренгу.

Курсанти наші вишикувались по тривозі, стоять на лінійці й не второпають, що таке: вогні, парашути, вибухи (О. Гончар);

// Збір учнів, які стоять у шеренгах.

Пролунав дзвінок на лінійку (В. Малик).

(1) Під ліні́йку – за допомогою лінійки, рівно.

Траса, вражаючи прямизною, летить далі й далі через болота, прокладена ніби під лінійку (О. Гончар);

Опустив очі долу і тільки тепер помітив на правій нозі дівчини шрам – довгий, сантиметрів десять завдовжки, рівний і тонкий, наче проведений під лінійку (Люко Дашвар).

△ (2) Логарифмі́чна ліні́йка – інструмент для нескладних обчислень, за допомогою якого операції з числами (множення, ділення, піднесення до степеня, витягання кореня і т. ін.) замінюються операціями над логарифмами цих чисел.

– Вам доведеться не спати вночі, блискавично працювати з логарифмічною лінійкою (Н. Рибак);

Логарифмічною лінійкою мусив користуватися кожен школяр як обчислювальним приладом (із журн.);

(3) Масшта́бна ліні́йка – лінійка, на краях якої нанесені поділки різних одиниць довжини (мм, см і т. ін.).

Масштабну лінійку виготовляють з тонкої сталевої штабки. Застосовують для вимірювання зовнішніх і внутрішніх лінійних розмірів і відстаней (з навч. літ.).

ЛІНІ́ЙКА², и, ж.

Старовинний кінний екіпаж на багато місць, у якому сидять боком до напряму руху.

Привезли Вересая ввечері додому на панській лінійці (Ф. Бурлака);

// Легкий візок такого самого типу.

– Тобі який транспорт треба? Лінійку запрягти? (Григорій Тютюнник);

З кабінету пішов до стайні, запріг у лінійку булану Стрілку .. й помчав у поле (В. Земляк);

[Андрій] пригадував сержантове обличчя й сірі коні в яблуках, холодний ранок і свої думи біля запряженої лінійки... (І. Багряний).

ЛІ́НІЙКА, и, ж.

Зменш. до лі́нія 1, 2.

Люди [з літака] ляльками робляться, стрункими вузенькими лінійками простягаються вулиці (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінійка — лі́нійка іменник жіночого роду від: лінія ліні́йка 1 іменник жіночого роду риска; планка; стрій в одну шеренгу ліні́йка 2 іменник жіночого роду екіпаж Орфографічний словник української мови
  2. лінійка — (на папері) лінія, риска; (креслярська, трикутня) косинець, (з дугою для виміру кутів) транспортир; ФР. шнур <н. по шнуру>. Словник синонімів Караванського
  3. лінійка — I л`інійка-и, ж. Зменш. до лінія 1), 2). II лін`ійка-и, ж. 1. 1》 Пряма риска на папері, дошці тощо, яка допомагає писати рівними рядками. Лінійка меню, спец.: елемент діалогового інтерфейсу – рядок вікна або екрана дисплея, в якому наведені пункти меню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лінійка — Правилка Словник чужослів Павло Штепа
  5. лінійка — (-и) ж.; студ. Лінійна алґебра. Словник жарґонної лексики української мови
  6. лінійка — Однокінний 4-колісний господарський екіпаж, пристосований для їзди верхи. Універсальний словник-енциклопедія
  7. лінійка — I. СТРІЙ (група вишикуваних і повернених обличчями в один бік людей), ЛА́ВА, ШЕРЕ́НГА, ШЕРЕ́ГА, ШЕ́РЕ́Г рідше, РЯД, ЛІНІ́ЙКА, ШИК заст., БАТО́ВА (БАТА́ВА) заст. За хвилину друзі явилися Кривенкові і стали в стрій (І. Словник синонімів української мови
  8. лінійка — Ліні́йка, -ки, -ці; ліні́йки, -ні́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лінійка — ЛІ́НІЙКА, и, ж. Зменш. до лі́нія 1, 2. Люди [з літака] ляльками робляться, стрункими вузенькими лінійками простягаються вулиці (Вишня, І, 1956, 208). ЛІНІ́ЙКА¹, и, ж. 1. Пряма риска на папері, дошці тощо, яка допомагає писати рівними рядками. Словник української мови в 11 томах
  10. лінійка — рос. линейка рядок вікна або екрана дисплея, що містить пункти меню в діалогових системах. Eкономічна енциклопедія