лінійник

ЛІНІ́ЙНИК, а, ч., розм., рідко.

Працівник лінії зв'язку.

– Одного разу – тривога! Лінійники повідомляють, що, мабуть, обрив (О. Гончар);

Електроустановки напругою вище 1000 В обслуговують електромонтери-лінійники з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінійник — ліні́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лінійник — -а, ч., розм. Працівник лінії зв'язку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лінійник — ЛІНІ́ЙНИК, а, ч., розм. Працівник лінії зв’язку. — Одного разу — тривога! Лінійники повідомляють, що, мабуть, обрив (Гончар, III, 1959, 281). Словник української мови в 11 томах