лінійник
ЛІНІ́ЙНИК, а, ч., розм., рідко.
Працівник лінії зв'язку.
– Одного разу – тривога! Лінійники повідомляють, що, мабуть, обрив (О. Гончар);
Електроустановки напругою вище 1000 В обслуговують електромонтери-лінійники з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лінійник — ліні́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лінійник — -а, ч., розм. Працівник лінії зв'язку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лінійник — ЛІНІ́ЙНИК, а, ч., розм. Працівник лінії зв’язку. — Одного разу — тривога! Лінійники повідомляють, що, мабуть, обрив (Гончар, III, 1959, 281). Словник української мови в 11 томах