лінієчка

ЛІНІ́ЄЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ліні́йка¹.

Сергєєв говорив мирно різні слова з іронічним смішком, говорив безкінечно і стукав лінієчкою то по одному, то по другому плечі (І. Багряний);

Звідкись збоку виникла тонесенька .. лінія залізниці. Вона раптом розгалузилася на багато інших лінієчок, серед яких яскраво горіли вогники: очевидно, то була станція (В. Владко).