1. Словник української мови у 20 томах

лісистий

ЛІСИ́СТИЙ, а, е.

Порослий лісом.

Він зовсім не надіявся тут, серед диких лісистих гір, .. побачити .. таке ніжне сотворіння [створіння] (І. Франко);

Мало не шарпнувши залізними черевцями лісистих пагорбів, промчав понад Дніпром блискавичний клин штурмовиків (М. Бажан);

Далекі лісисті обрії димляться туманами (Р. Іванченко);

Потім Гермес відійшов на високу Олімпу вершину, Острів лісистий лишивши (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лісистий — ліси́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лісистий — -а, -е. Порослий лісом (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лісистий — ЛІСИ́СТИЙ, а, е. Порослий лісом (у 1 знач.). Він зовсім не надіявся тут, серед диких лісистих гір, ..побачити.. таке ніжне сотворіння (Фр., III, 1950, 88); Багато невільників втікало ще по дорозі до Німеччини, як тільки ешелони заходили в лісисті місця України (Логв., Давні рани, 1961, 94). Словник української мови в 11 томах
  4. лісистий — Лісистий, -а, -е Лѣсистый. Словник української мови Грінченка