1. Словник української мови у 20 томах

лісників

ЛІСНИКІ́В, ко́ва, ко́ве.

Прикм. до лісни́к.

У селі не залишилося нікого, тільки оці дві жінки – лісникова жінка та її мати (з легенди);

// Належний лісникові.

Як гарно лузати смажені гарбузці довгими зимовими вечорами в лісниковій хатині! (О. Донченко);

Гордій .. побрів не до лісникового подвір'я, а до старих, сивих од негоди бортів (М. Стельмах);

На ґанку лісникової хати грюкнули двері (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лісників — лісникі́в прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лісників — -кова, -кове. Прикм. до лісник. || Належний лісникові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лісників — ЛІСНИКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до лісни́к. — Хвора за сім кілометрів звідси, це — лісникова жінка (Донч., VI, 1957, 330); // Належний лісникові. Увесь день стояла в лісниковій хаті рожево-золота темрява (Вас., II, 1959, 143). Словник української мови в 11 томах