1. Словник української мови у 20 томах

лісосмуга

ЛІСОСМУ́ГА, и, ж.

Смуга насаджень дерев і чагарників уздовж залізниць, автомобільних шляхів, полів для запобігання природних катаклізм.

Машина зупинилася на перехресті, біля густих лісосмуг (О. Бердник);

Білим оксамитом уквітчався бур'ян обабіч дороги, закошлатіли інеєм дерева в лісосмузі (М. Циба);

Всі залишилися в ріденькій лісосмузі, що тяглася вздовж насипу (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лісосмуга — лісосму́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лісосмуга — -и, ж. Смуга лісових насаджень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лісосмуга — ЛІСОСМУ́ГА, и, ж. Смуга лісових насаджень. Зимою лісосмуги захищають виноградники від холодних вітрів (Колг. Укр., 9, 1959, 37); Кого не хвилюють тополі в колгоспному парку, В полях лісосмуги — жива проти вітру стіна? (Гірник, Друзі.., 1953, 8). Словник української мови в 11 томах