лісівництво
ЛІСІВНИ́ЦТВО, а, с.
1. Прикладна дисципліна, яка розробляє основи найефективнішого вирощування лісів, догляду за ними.
Карл-Йозеф Цумбруннен був записаний до історії австрійського лісівництва золотими літерами як такий, що в середині ХІХ століття засадив шпильковими породами і буком велетенські площі карпатських лисих узвиш (Ю. Андрухович);
У фонді Бібліотеки Державного пpиpодознавчого музею HАH України наявна літеpатуpа з питань біології, ботаніки, лісівництва, геогpафічних і суспільних наук (з наук. літ.).
2. Вирощування лісів як галузь рослинництва.
Смак і тонкощі кулінарної майстерності знають [гуцули] не гірше, ніж тонкощі мосяжництва, писанкарства, різьбярства, лісівництва (М. Матіос);
Довкілля, у межах діяльності суб'єктів господарювання з лісівництва характеризують показники розподілу лісових земель за типами лісорослинних умов і типами лісу (із журн.).
Значення в інших словниках
- лісівництво — лісівни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- лісівництво — ЛІСІВНИЦТВО – ЛІСНИЦТВО Лісівництво. Наука про вирощування лісів; вирощування лісів як галузь рослинництва. Лісництво. Ділянка лісу як господарська одиниця, а також установа, що відає цією ділянкою; господарські будівлі цієї установи. Літературне слововживання
- лісівництво — -а, с. 1》 Наука про вирощування лісів. 2》 Вирощування лісів як галузь рослинництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лісівництво — Галузь рослинництва, що займається вирощуванням та розвитком лісових комплексів з метою постійного використання деревини та ін. продуктів лісу, а також оздоровчих і захисних властивостей лісів; вивчає вплив середовища та розвитку економіки на стан лісів; займається регенерацією та захистом лісів. Універсальний словник-енциклопедія
- лісівництво — ЛІСІВНИ́ЦТВО, а, с. 1. Наука про вирощування лісів. Інститут лісівництва вивчає найефективніші методи лісостепових насаджень (Вісник АН, 7, 1949, 7). 2. Вирощування лісів як галузь рослинництва. Заповідник Асканія-Нова.. Словник української мови в 11 томах