літгуртківець
ЛІТГУРТКІ́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко.
Член літературного гуртка.
Отримав листа від сільського вчителя. Колишнього літгуртківця (О. Шугай).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- літгуртківець — літгурткі́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- літгуртківець — -вця, ч. Член і учасник літературного гуртка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- літгуртківець — ЛІТГУРТКІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Член літературного гуртка. Словник української мови в 11 томах