1. Словник української мови у 20 томах

літературознавець

ЛІТЕРАТУРОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч.

Фахівець із літературознавства.

Дехто з наших літературознавців і критиків звертався до мене з листами (С. Васильченко);

– Добре, Миколо, – сказав я. – Якщо витримаєш екзамен [напишеш щось для альманаху], будеш нашим літературознавцем (Г. Усач);

На відміну від багатьох літературознавців вона справді знала літературу (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літературознавець — літературозна́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. літературознавець — див. письменник Словник синонімів Вусика
  3. літературознавець — [л'ітеиратурознавеиц'] -аўц'а, ор. -аўцеим, м. (на) -аўцеив'і /-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў Орфоепічний словник української мови
  4. літературознавець — -вця, ч. Фахівець із літературознавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. літературознавець — Письменствознавець Словник чужослів Павло Штепа
  6. літературознавець — Літературозна́вець, -вця; -вці, -вців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. літературознавець — ЛІТЕРАТУРОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець з літературознавства. Дехто з наших літературознавців і критиків звертався до мене з листами (Вас. Словник української мови в 11 томах