літечко

ЛІ́ТЕЧКО, а, с.

1. Пестл. до лі́то 1.

Три верби схилилися, Мов журяться вони, Що пройде любе літечко, Повіють холода, Осиплеться їх листячко І понесе вода (Л. Глібов);

Коли літечко тепле настане, все оживе й зрадіє (Панас Мирний);

Надворі літечко, ясно й тепло, як в у́сі; скрізь пташки щебечуть (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. – Минулося наше літечко, перейшли літа молоді, пристиг час у велику дорогу на той світ знаряджатися (Л. Яновська);

* У порівн. Відлетів він [хороший настрій] у той день геть.., немов тепле літечко за безкрає море (Ю. Збанацький);

Мине лише ось це літечко, .. відбуде він [кошовий] ще один визвольний похід до Криму, а опісля – загримить весілля (О. Бердник).

2. Пестл. до лі́то 2.

Одначе ж тридцять і одно літечко я за ним [чоловіком] прожила й добра нажила (О. Кониський);

Ще імені твого не знають солов'ї, Ще імені твого не чули квіти, І літо, і сніги, і літечка твої Тобі не поспішають прилетіти (М. Вінграновський);

Чи іншу на мислі маєш? Не перше ж бо літечко ти мене мучиш (В. Чемерис).