літом
ЛІ́ТОМ, присл., розм.
У літній час; улітку.
З оболонками вікно В садочок літом одчинялось (Т. Шевченко);
Хочу себе потішити, що літом буде нам краще (М. Коцюбинський);
Грубий сніг прикрив парк .. геть поприсипував і позарівнював стежки й стежечки, котрими літом люди ходили (Б. Лепкий).
(1) Лі́том і зимо́ю – цілий рік, увесь час.
Колись там весело було. Бувало, літом і зимою Музика тне, вино рікою Гостей неситих налива... (Т. Шевченко);
– У нас під хатою ріс барвінок. Був завжди рутвяно-зелений. Літом і зимою (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- літом — лі́том прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- літом — присл. У літній час; влітку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- літом — Улітку, влітку Словник чужослів Павло Штепа
- літом — ВЛІ́ТКУ (УЛІ́ТКУ) (літньою порою), ЛІ́ТОМ, ЛІ́ТКОМ розм., ВЛІ́ТІ (УЛІ́ТІ) розм. Мати влітку часто спала або на горищі, або під відкритим небом на даху веранди (О. Гончар); Улітку наша річка обміліла (М. Словник синонімів української мови
- літом — ЛІ́ТОМ, присл. У літній час; влітку. З оболонками вікно В садочок літом одчинялось (Шевч., II, 1953, 164); Хочу себе потішити, що літом буде нам краще (Коцюб., III, 1956, 393); Літом пересихає [річка] так, що в деяких місцях її перебродять кури (Тют. Словник української мови в 11 томах
- літом — Літом нар. = літком. Панська ласка літом, гріє. Ном. № 1201. Словник української мови Грінченка