1. Словник української мови у 20 томах

літочислення

ЛІТОЧИ́СЛЕННЯ, я, с.

Система визначення часу за роками від умовно обраного історичного моменту.

Очевидно, на Русі у XII ст., крім християнського літочислення (від створення світу), було й давніше, язичницьке (В. Чемерис);

Новий рік за народним календарем розпочинався з 1 березня: про існування березневого літочислення в наших предків згадують літописи (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літочислення — літочи́слення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. літочислення — -я, с. Система визначення часу за роками від умовно обраного історичного моменту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. літочислення — Роколічба Словник чужослів Павло Штепа
  4. літочислення — ЛІТОЧИ́СЛЕННЯ, я, с. Система визначення часу за роками від умовно обраного історичного моменту. Ми додержуємо того вже давно прийнятого в багатьох країнах світу літочислення.., за яким лік рокам провадиться від вигаданого народження Ісуса Христа (Іст. Словник української мови в 11 томах