літія
ЛІТІЯ́, ї́, ж., рел.-церк.
У православному та греко-католицькому богослужінні – складова всенічної напередодні християнських свят, а також під час похорону, поминання й хресного ходу.
– Чи ж ти, отче, похорон над нами правиш? А старець головою притакує і голос подає: – Так, літію (Н. Королева);
Починалася літія, і диякон розчинив царські врата (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- літія — -ї, ж. Різновид короткого богослужіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- літія — Панахида Словник чужослів Павло Штепа
- літія — ЛІТІЯ́, ї́, ж. Різновид короткого богослужіння. Труну з тілом [М. В. Лисенка] перенесли до Володимирського собору, де увечері відбулася заупокійна літія (Вітч., 11, 1962, 194). Словник української мови в 11 томах