1. Словник української мови у 20 томах

ліфтер

ЛІФТЕ́Р, а, ч.

Робітник, який обслуговує ліфт.

Біля ліфта товклися іноземці, бородатий ліфтер у лівреї навіть не дивився в наш бік (Ю. Мушкетик);

Чи не застрявав я раніше в ліфті? Треба дочекатися, розумно вирішив я, щоб хтось ішов, і гукнути: хай викличе ліфтера (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліфтер — ліфте́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ліфтер — ЛІФТЕР – ЛІХТЕР Ліфтер, -а. Робітник, який обслуговує ліфт. Пох.: ліфтерка, ліфтерський. Ліхтер, -а. Несамохідне судно типу баржі, що його використовують для навантаження і розвантаження великих суден. Пох. ліхтерний. Літературне слововживання
  3. ліфтер — -а, ч. 1》 Робітник, який обслуговує ліфт. 2》 Пристосування, що приєднується до жниварок і комбайнів для підняття полеглих рослин перед їх зрізанням, скошенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ліфтер — (машин.) підоймачка Словник чужослів Павло Штепа
  5. ліфтер — ЛІФТЕ́Р, а, ч. Робітник, що обслуговує ліфт. І я влетів з трояндами в кабіну, Де усміхався приязно ліфтер (Рильський, II, 1960, 225). Словник української мови в 11 томах