1. Словник української мови у 20 томах

ліщиновий

ЛІЩИ́НОВИЙ, а, е.

Прикм. до ліщи́на.

Латиш ішов просто на вершників і грався ліщиновою гілкою (Ю. Яновський);

– Таких ліщинових горіхів, либонь, нема ніде, тільки у вас (Є. Гуцало);

– Візьміть оце, – сказав дідок і подарував кожному по ліщиновій гілці, всіяній горіхами (Ю. Винничук);

Цумбрунненові доведеться якийсь час продиратися крізь ліщинові зарості (Ю. Андрухович);

// Зробл. з ліщини.

Дугою вудлище зігнулось ліщинове (М. Рильський);

І вже не чути стало ні сюрчання коників, .. ні форкання коней, а тільки посвист ліщинового вудлища (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліщиновий — ліщи́новий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ліщиновий — -а, -е. Прикм. до ліщина. || Зробл. з ліщини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліщиновий — ЛІЩИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до ліщи́на. Латиш ішов просто на вершників і грався ліщиновою гілкою (Ю. Янов., І, 1958, 113); Яринка потягла великий ліщиновий сніп на горбок (Донч., IV, 1957, 136); // Зробл. з ліщини. Дугою вудлище зігнулось ліщинове (Рильський, II, 1946, 152). Словник української мови в 11 томах