мавпячий
МА́ВПЯЧИЙ, а, е.
Прикм. до ма́впа 1.
Ви знаєте, що ця макака, вірніше, цей макак у їхньому невеличкому мавпячому середовищі отак, у клітці, займає не останнє становище? (А. Кокотюха);
Плодами баобаба ласують мавпи, і тому баобаб називають мавпячим деревом (з навч. літ.);
// Зробл., пошитий із хутра мавпи.
В неї мавпяча шубка і гроші, І лискуча машина, і дача... (Д. Білоус);
// Такий, як у мавпи (у 1 знач.).
Гайдамака почув нелюдські крики, .. ще встигло око вхопити, як відставник кинувся, волаючи не своїм голосом, до дерева і не по літах швидко, з мавпячою спритністю подерся між гілляками вгору... (О. Гончар);
Це був той самий [офіцер], що приїжджав до літака, – в'юнкий, миршавенький, з маленьким мавпячим лицем (Ю. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мавпячий — ма́впячий прикметник Орфографічний словник української мови
- мавпячий — Мавпиний. Словник синонімів Караванського
- мавпячий — -а, -е. Прикм. до мавпа 1). || Зробл., пошитий із хутра мавпи. || Такий, як у мавпи (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мавпячий — Ма́впячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мавпячий — МА́ВПЯЧИЙ, а, е. Прикм. до ма́впа 1. Мавпячий сон дуже чуткий, при найменшому шарудінні вони прокидаються (Веч. Київ, 3 Х 1957, 4); Плодами [баобаба] ласують мавпи, і тому баобаб називають мавпячим деревом (Фіз. геогр., 5, 1956, 139); // Зробл. Словник української мови в 11 томах