мавританці

МАВРИТА́НЦІ, ів, мн. (одн. маврита́нець, нця, ч.; маврита́нка, и, ж.).

1. Народ, що становить основне населення Мавританії.

Конфлікт із Сенегалом спровокував у 1989 хвилю нападів на чорношкірих мавританців та сенегальських громадян (із журн.).

2. Те саме, що ма́ври.

– У Толедо кажуть, що мати ґрафа де Барейро була наполовину єврейка, наполовину мавританка (О. Авраменко, В. Авраменко);

На пагорбі міста Гранада, що в південній Іспанії, мавританці захотіли побудувати замок (з мови реклами);

* У порівн. Мармусія одразу напнула на лице чорну хустку, стала неприступна, як мавританка (В. Близнець).