магазинчик
МАГАЗИ́НЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до магази́н 1–3, 5.
[Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці – розбитні, до людей уважні (З. Мороз);
Главак не відразу став шевцем. Спочатку він став продавцем у захудалому магазинчику на околиці райцентру (Б. Харчук);
Забезпечую постачання продуктів у місцевий магазинчик. Його, до речі, я таки викупив (А. Кокотюха);
Майка услід за Томою ввійшла до невеличкого похмурого магазинчика, де впереміш – консерви, чоботи, ножиці... (Люко Дашвар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магазинчик — магази́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- магазинчик — див. крамниця Словник синонімів Вусика
- магазинчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до магазин 1-3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- магазинчик — МАГАЗИ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до магази́н 1 — 3, 5. [Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці — розбитні, до людей уважні (Мороз, П’єси, 1959, 305). Словник української мови в 11 томах