магнатка

МАГНА́ТКА, и, ж.

Жін. до магна́т.

Сивi парики на магнатах та магнатках були перетасованi з оксамитовими колоритними шапками чудернацьких фасонiв (І. Нечуй-Левицький);

Була це велика, хоч, мабуть, не дуже-то щаслива пані. Забувалося про недостачі в одязі, в декораціях і в оркестрі, бачилося гарну й достойну магнатку... (Б. Лепкий);

В числі гостей була .. навіть мадам Шило, яка трималася перед блискучими магнатками настільки скромно та поштиво, що вони спершу були прийняли її за прислугу (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнатка — магна́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. магнатка — -и, розм. Жін. до магнат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магнатка — МАГНА́ТКА, и, ж. Жін. до магна́т. В числі гостей була.. навіть мадам Шило, яка трималася перед блискучими магнатками настільки скромно та поштиво, що вони спершу були прийняли її за прислугу (Гончар, Таврія.., 1957, 186). Словник української мови в 11 томах