1. Словник української мови у 20 томах

магнетитовий

МАГНЕТИ́ТОВИЙ, а, е, геол.

Прикм. до магнети́т.

Травлення виявило продукти розпаду твердих розчинів у магнетитових агрегатах (з наук.-техн. літ.);

// Який містить у собі магнетит.

Розроблена нова технологія з виключенням з традиційних схем збагачення магнетитових залізних руд операції магнітної сепарації після першого ступеня подріблення (з наук. літ.);

Кременчуцький район має найбільші запаси магнетитових кварцитів (з наук.-попул. літ.);

// Вигот. із магнетиту.

Магнетитове осердя.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнетитовий — магнети́товий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. магнетитовий — -а, -е. Прикм. до магнетит. Магнетитові копальні. || Який містить магнетит. || Вигот. із магнетиту. Магнетитове осердя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магнетитовий — МАГНЕТИ́ТОВИЙ, а, е. Прикм. до магнети́т. Магнетитові копальні; // Який містить у собі магнетит. Кременчуцький район має.. найбільші запаси магнетитових кварцитів (Наука.., 7, 1957, 11); // Вигот. із магнетиту. Магнетитове осердя. Словник української мови в 11 томах