магнітографія
МАГНІТОГРА́ФІЯ, ї, ж.
Спосіб одержання на звичайному папері відбитків літер, цифр та інших знаків за допомогою магнітного порошку.
Найчастіше магнітографія реалізується за так званою схемою з проміжним магнітним носієм (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магнітографія — магнітогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- магнітографія — -ї, ж. Отримання на папері відбитків букв, цифр та ін. знаків за допомогою магнітного порошку, що переноситься з проміжного носія запису на поверхню паперу. Великий тлумачний словник сучасної мови