1. Словник української мови у 20 томах

магнітометр

МАГНІТО́МЕТР, а, ч., фіз.

Прилад для вимірювання напруженості магнітного поля.

Корисна складова сигналів магнітометра істотно зменшується з віддаленням від земної поверхні (з наук. літ.);

На Місяці було встановлено сейсмометри, магнітометри, лазерні відбивачі, зібрано близько 400 кг зразків місячних порід (з наук.-попул. літ.);

Магнітометр уперто показує попереду по курсу дуже велику масу магнітної речовини (М. Дашкієв);

У тому, що трипільська культура існувала 6–8 тисяч років тому, переконали людство всезнайки з магнітометрами (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнітометр — магніто́метр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. магнітометр — -а, ч. Прилад для вимірювання напруженості магнітного поля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магнітометр — магніто́метр (від магніто... і ...метр) прилад для вимірювання напруженості магнітного поля та інших магнітних величин, зокрема магнітних характеристик матеріалів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. магнітометр — МАГНІТО́МЕТР, а, ч. Прилад для вимірювання напруженості магнітного поля. За повідомленням іноземної преси, у США розроблено протонний векторний магнітометр для вимірювання магнітного поля Землі (Наука.., 2, 1959, 59). Словник української мови в 11 томах