магнітоопір
МАГНІТОО́ПІР, пору, ч., фіз.
Зміна електричного опору провідника під дією зовнішнього магнітного поля.
Магнітоопір речовини залежить від орієнтації зразка щодо магнітного поля (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магнітоопір — -пору, ч. Зміна електричного опору провідника під дією магнітного поля. Великий тлумачний словник сучасної мови