мадяризований

МАДЯРИЗО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до мадяризува́ти.

Вищі класи в більшості слов'ян були денаціоналізовані (русифіковані, германізовані, мадяризовані) (І. Дзюба);

Значно глибше відбилося Закарпаття в творчості Івана Ольбрахта. У збірці репортажів (1932) письменник не тільки критикує жорстку мовну боротьбу в недавно ще мадяризованому Закарпатті, але й висловлює переконання, що боротьба за рідну українську мову переможе (із журн.);

// мадяризо́вано, безос. пред..

Внаслідок політики асиміляції до кін. 19 ст. серед словаків збільшилася неписьменність, частину міського населення було мадяризовано (з навч. літ.).

2. у знач. прикм. Який мадяризувався.

Угорська або мадяризована місцева еліта, що традиційно домінувала від Хорватії і Далмації до Словаччини та Трансильванії, могла стабілізувати австрійську державність (з навч. літ.).