1. Словник української мови у 20 томах

мажордом

МАЖОРДО́М, а, ч.

1. заст. Старший слуга в багатому панському домі; дворецький.

Вусатий мажордом вказав капітанові на сходи (О. Полторацький).

2. У Франкській державі V–VІІІ ст. – особа, що займала найвищу державну посаду.

Зміни в соціальній структурі франкського суспільства визначили політику наступника Піпіна Геристальського – мажордома Карла Мартелла (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мажордом — мажордо́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мажордом — -а, ч. 1》 заст.Старший служник у багатому панському домі; дворецький. 2》 У Франкській державі 5-8 ст. – особа, що обіймала найвищу державну посаду. 3》 За середньовіччя – управитель королівського двору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мажордом — мажордо́м, майордо́м (франц. majordome, від лат. major – старший і domus – дім) 1. Вища службова особа у Франкській державі (кінець 5 – середина 8 ст.). 2. За середньовіччя управитель королівського двору. 3. Старший лакей, дворецький. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мажордом — ДВОРЕ́ЦЬКИЙ (старший лакей у багатому панському домі), МАЖОРДО́М, МАРША́ЛОК, ШАФА́Р (у польському панському домі). По порожніх кімнатах дибав старий дворецький з ключами в руках (І. Нечуй-Левицький); Швенд.. Словник синонімів української мови
  5. мажордом — МАЖОРДО́М, а, ч. 1. заст. Старший служник у багатому панському домі; дворецький. Вусатий мажордом вказав капітанові на сходи (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 8). 2. У Франкській державі V — VIII ст. — особа, що займала найвищу державну посаду. Словник української мови в 11 томах