1. Словник української мови у 20 томах

мазання

МА́ЗАННЯ, я, с.

Дія за знач. ма́зати 1.

– А я коло хати такого мазання мала, що ще й досі болять мене, любко, руки й ноги, а крижі як перебиті (М. Коцюбинський);

У хаті – гармидер, як це завжди буває під час мазання: стіни голі (А. Головко);

Мати дістала надбитий чавунець і колотила в ньому крейду, збираючись, мабуть, білити хату, бо ж синок заявився! – Мамо! – гарикнув так, що жінка здригнулася .. – Кому потрібне ваше мазання! Киньте все (М. Циба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мазання — ма́зання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мазання — -я, с. Дія за знач. мазати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мазання — МА́ЗАННЯ, я, с. Дія за знач. ма́зати 1. — А я коло хати такого мазання мала, що ще й досі болять мене, любко, руки й ноги, а крижі як перебиті (Коцюб., І, 1955, 51); У хаті — гармидер, як це завжди буває під час мазання: стіни голі (Головко, II, 1957, 98). Словник української мови в 11 томах
  4. мазання — Мазання, -ня с. Мазаніе. Словник української мови Грінченка