мазепинський

МАЗЕ́ПИНСЬКИЙ, а, е.

Стос. до часів гетьманування І. Мазепи.

В міському ландшафті мазепинські барокові собори природно сусідили з польськими костьолами та синагогами (О. Забужко);

Світліший князь Ґаґін – один з найулюбленіших вельмож і радників Великого Государя та господар палацу і всього міста, жалуваного йому за щиру послугу у викорененні вогнем і залізом мазепинської смути (Д. Білий);

Решетилівські статті, укладені після мазепинського повстання, остаточно закріплювали владу російського генералітету над українським військом як найвищу (із журн.);

Переваги української системи орендного господарювання над примусовою працею кріпосних швидко перетворили мазепинські села на процвітаючі осередки ефективної економіки (з газ.);

// Який підтримує національні ідеї І. Мазепи.

Переможна армія свій шлях устеляла клаптями “мазепинських” книг, які забирали з шкіл, з “Просвіт”, з книгарень, дерли на шматки й пускали за вітром. Коли б не втікачі, .. то можна було б подумати, що взагалі ввесь український народ вимер до ноги (С. Єфремов);

Стара злодійка ви! Ви все крадете тут та своїм мазепинським дітям носите! (В. Винниченко);

Багалій був більшим “мазепинцем”, як називали патріотично налаштованих українців у царській Росії, аніж Грушевський, чи хтось інший з того покоління. Він краще за всіх усвідомив мазепинську стратегію відносин із вищою владою (із журн.).