мазь

МАЗЬ, і, ж.

1. Масляниста суміш жирів з лікарськими речовинами для втирання в шкіру, змазування її.

– Вони нас ніколи не забували... – Авжеж... чи порошку там, чи мазі якої... (М. Коцюбинський);

Геник вимив Іванові ноги, приклав до ран якоїсь цілющої мазі і забинтував (П. Колесник);

Любила [Зоя] пахощі, парфуми, мазі, які привозили їй з Ефіопії й Індії, сама їх змішувала, чаклувала над ними (П. Загребельний);

– Ось вам мазь, що за складом дуже добре підійде – вона від алергій, травм, забоїв, розтягів... (І. Карпа).

2. Густа жирна речовина для змащування чогось.

Звивається, як муха в мазі (Номис);

Ропу варили у великих кітлах [котлах] .. і робили мазь до возів (І. Франко);

Мазі добре прилипають і утримуються на поверхнях, що труться, витримують велику вагу при високих температурах і малих швидкостях (з навч. літ.).

(1) Летка́ (лету́ча) мазь – мазь для втирання в шкіру, що швидко висихає.

Летка мазь – поширений засіб для втирання та компресів (з навч. літ.).

◇ (2) На мазі́, перев. зі сл. діло, справа і т. ін.:

а) (у знач. присл.) відбувається, проходить добре; так, як треба, у порядку і т. ін.

– От воно тепер, панове, се діло й на мазі (Д. Мордовець);

І діло в нього – на мазі! У кандидати, в храм наук Пробрався Жук (С. Олійник);

Справа зовсім була вже на мазі (О. Кундзич);

Уже й вечерю мали на мазі, упікши дичину на вертлюзі (Л. Костенко);

б) (у знач. прикм.) майже підготовлений.

– Страйк на мазі, тільки ж потрібна твоя допомога (Ю. Смолич).