макака

МАКА́КА, и, ж.

Невелика мавпа родини вузьконосих, що мешкає в Південній Азії та Північній Африці.

Є порода всяка: В одних була мати Єва, А в інших – макака... (П. Глазовий);

– Ви, Михалку, пішли від макаки-резуса, – допікав його Ковбик (О. Чорногуз);

Растамани енергійно вигукують свої примовки і звуконаслідують макак (Любко Дереш);

Густа пухка шерсть надійно захищає макаку від морозів, не рідкісних на півночі Хонсю та півострові Симокіта (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. макака — мака́ка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. макака — див. макак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. макака — (-и) ж., мол. Мотоцикл "Мінськ". БСРЖ, 331; ПСУМС, 42. Словник жарґонної лексики української мови
  4. макака — МАКА́КА, и, ж. Невелика мавпа родини вузьконосих. Словник української мови в 11 томах