макака
МАКА́КА, и, ж.
Невелика мавпа родини вузьконосих, що мешкає в Південній Азії та Північній Африці.
Є порода всяка: В одних була мати Єва, А в інших – макака... (П. Глазовий);
– Ви, Михалку, пішли від макаки-резуса, – допікав його Ковбик (О. Чорногуз);
Растамани енергійно вигукують свої примовки і звуконаслідують макак (Любко Дереш);
Густа пухка шерсть надійно захищає макаку від морозів, не рідкісних на півночі Хонсю та півострові Симокіта (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- макака — мака́ка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- макака — див. макак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- макака — (-и) ж., мол. Мотоцикл "Мінськ". БСРЖ, 331; ПСУМС, 42. Словник жарґонної лексики української мови
- макака — МАКА́КА, и, ж. Невелика мавпа родини вузьконосих. Словник української мови в 11 томах