макраме
МАКРАМЕ́, невідм., с.
Виготовлення декоративних виробів з переплетених шнурів.
Мистецтво макраме – в'язання вузлів вручну без голок і спиць із звичайних мотузок – було дуже поширене в давні часи у Західній Європі (з газ.);
// Виріб, виготовлений таким способом.
Окрім цих емоційних історійок, з якими Земислава не розлучалася ані на мить, вона ще займалася куховарством і плетінням макраме, а також домашніх капців (Ю. Андрухович);
Краще б вона вишивала, малювала чи плела макраме. Жiнка, що проводить час з паяльником, – нонсенс, помилка природи (І. Роздобудько);
В літньому вбранні було продемонстровано оригінальне й уміле використання мережив ручної роботи та макраме (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me