макрокосмічний

МАКРОКОСМІ́ЧНИЙ, а, е, книжн.

Прикм. до макроко́см і макроко́смос.

У церковному мистецтві Русі ящур залишався неодмінним елементом макрокосмічних уявлень (з наук. літ.);

Опис природи – живий діалог, комунікація, і вона підпорядкована обмеженням, які свідчать про те, що ми – макрокосмічні істоти, занурені в реальний фізичний світ (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me