макрокосмічний
МАКРОКОСМІ́ЧНИЙ, а, е, книжн.
Прикм. до макроко́см і макроко́смос.
У церковному мистецтві Русі ящур залишався неодмінним елементом макрокосмічних уявлень (з наук. літ.);
Опис природи – живий діалог, комунікація, і вона підпорядкована обмеженням, які свідчать про те, що ми – макрокосмічні істоти, занурені в реальний фізичний світ (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me