макропоказник
МАКРОПОКА́ЗНИК, а, ч.
Макроекономічний показник.
Державні макропоказники є для інвесторів індикатором стану внутрішнього ринку (з наук. літ.);
Домінантною метою є оптимум добробуту, виражений у кількісних макропоказниках, досягнутий за даних конкретних умов (з наук.-попул. літ.);
На основі цін визначаються всі вартісні макро- та мікропоказники, зокрема, валовий внутрішній продукт, національний дохід, інвестиції (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me