макрух
МАКРУ́Х, у, ч.
Учинки й дії, що не є порушенням шаріатських правових норм, але засуджуються з моральної позиції.
З точки зору шаріату той, хто зробив макрух, має бути покараний, але меншою мірою, ніж той, хто скоїв харам (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me