макрух

МАКРУ́Х, у, ч.

Учинки й дії, що не є порушенням шаріатських правових норм, але засуджуються з моральної позиції.

З точки зору шаріату той, хто зробив макрух, має бути покараний, але меншою мірою, ніж той, хто скоїв харам (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me