максималістський

МАКСИМАЛІ́СТСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до максималі́ст.

Кожен має пережити період із максималістськими потягами до експериментування (із журн.).

2. Стос. до максималізму.

– Ну-ну, годі максималістських теорій, – посміхаючися, спиняли його товариші, але самі співчували логічності його думок (Д. Бузько);

Людські претензії на максималістське володарювання над природою є безпідставними (з навч. літ.);

Російське народництво в XIX ст. набуло подоби максималістського терористично-революційного угруповання (з наук. літ.).