маківник
МАКІВНИ́К, а́, ч.
1. Коржик із маком та медом.
– Я була б вам, діточки, привезла гостинця. В мене же є й горішки, є мед і мак; була б спекла маківників (І. Нечуй-Левицький);
– Нам не треба пампушок, медяників .. маківників та всяких там пундиків! (О. Довженко);
// Довгий листковий пиріг із маком; струдель.
– На сніданок маєш чай, булочки з родзинками, маківник, сік манго (Ю. Винничук);
Пані Слава втерла сльозу зі щоки. – Ви маківник беріть, це в мене зять із донькою приходили в неділю, я для них зробила... (Любко Дереш).
2. Цукерка з маку.
Для приготування маківників слід прокип'ятити мед з маком (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маківник — маківни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- маківник — -а, ч. 1》 Коржик із маком та медом. || Довгий листковий пиріг із маком; струдель. 2》 Цукерка з маку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маківник — КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком). Словник синонімів української мови
- маківник — Маківни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маківник — МАКІВНИ́К, а́, ч. 1. Коржик із маком та медом. — Я була б вам, діточки, привезла гостинця. В мене же є й горішки, є мед і мак; була б спекла маківників (Н.-Лев., II, 1956, 319); — Нам не треба пампушок, медяників.. маківників та всяких там пундиків!... Словник української мови в 11 томах