1. Словник української мови у 20 томах

малайці

МАЛА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. мала́єць, а́йця, ч.; мала́йка, и, ж.).

Група споріднених за походженням, мовою та культурою народів, що живуть у Малайзії, в Індонезії, Сінгапурі; представники цієї групи народів.

Малаєць – наш хазяїн – був прирожденний моряк (Ю. Яновський);

Вони [матроси] ходили чистими вулицями, .. біляві англійці, чорні негри з яскравими білками очей і сліпучо-білими зубами, косоокі малайці (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малайці — -ів, мн. (одн. малаєць, -айця, ч.; малайка, -и, ж.). Група споріднених за походженням, мовою та культурою народів, що живуть в Індонезії, Малайзії, Таїланді; представники цієї групи народів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. малайці — Диференційована етнічна група, що заселяє Малайзію (11 млн.), Індонезію (9,3 млн.), Таїланд (бл. 400 тис.), Сінґапур, Бруней; відіграли провідну роль у розвитку регіону завдяки торговельній активності, мореплавству, знанню моря; мови малайські. Універсальний словник-енциклопедія
  3. малайці — МАЛА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. мала́єць, а́йця, ч.; мала́йка, и, ж.). Група споріднених за походженням, мовою та культурою народів, що живуть в Індонезії, Малайській Федерації, Таїланді; представники цієї групи народів. Вони [матроси] ходили чистими вулицями, .. Словник української мови в 11 томах