малахіт
МАЛАХІ́Т, у, ч.
Непрозорий мінерал яскраво-зеленого кольору зі скляним блиском, що використовується для художньо-декоративних виробів, раніше – як сировина для одержання міді.
– Особливо мені сподобалася вазочка з малахіту, – захоплено говорив далі капітан Коваль (В. Петльований);
Пан Мірек не знав мінералу, який було використано на обличкування стін. Чи не малахіт? У прожилках переважав зелений колір (М. Руденко);
* У порівн. Одні [ящірки] були зелені, як малахіт, інші як бронза (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- малахіт — малахі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- малахіт — -у, ч. Крихкий мінерал яскраво-зеленого кольору з металевим відблиском, що використовується як цінний камінь для художньо-декоративних виробів, як сировина для одержання міді тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- малахіт — малахі́т (від грец. μαλάχη – мальва) мінерал класу карбонатів, зеленого кольору з скляним блиском. Використовують для виготовлення художньо-декоративних виробів, а також як мідну руду. Словник іншомовних слів Мельничука
- малахіт — Зелений мінерал, осн. карбонат міді; руда; декоративний камінь; використовують для виготовлення фарб. Універсальний словник-енциклопедія
- малахіт — Малахі́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- малахіт — МАЛАХІ́Т, у, ч. Крихкий мінерал яскраво-зеленого кольору з металевим відблиском, що використовується як цінний камінь для художньо-декоративних виробів, як сировина для одержання міді тощо. Словник української мови в 11 томах