малесенький

МАЛЕ́СЕНЬКИЙ, а, е.

Пестл. до мале́нький 1–6.

Я тілько хаточку в тім раї Благав, і досі ще благаю, Щоб хоч умерти на Дніпрі, Хоч на малесенькій горі (Т. Шевченко);

Де Ніколи сонця світло не доходить, А лиш під купами гнилого листя Журчить малесенький потічок, – тут В вогкій печері зупинивсь Валентій (І. Франко);

[Річард:] Чи ви знаєте ту пісню малесеньку про коника в траві (Леся Українка);

Малесенька кішечка, з примруженими очками і м'якими подушечками лап, згорнулася і муркоче від задоволення і тепла (Ю. Андрухович);

Виростай, рости, малесенька Світлано, тобі в життя широким ланом ясну дорогу стеле край (І. Гончаренко);

Уже малесеньким дитям Він щедро потом сходив там, — В тяжкім труді до всього звик... Отак Антон почав свій вік (І. Багряний);

– Іди, малесенький, іди, ми тебе в машинці покатаємо! Малесенький перелякано озирається (І. Карпа);

І все ж десь на самому дні серця жевріла малесенька надія. Всупереч усьому жевріла... (В. Малик);

Зверху палить і малесенький вітрець не проходить (Г. Квітка-Основ'яненко);

Такий тоді малесенький був скіф – тепер могутній цар Аріапіф (Л. Костенко).