малеч

МА́ЛЕЧ, і, ж., збірн.

Те саме, що мале́ча.

Навіть не хотіли прийняти мене, отаку вже п'ятнадцятирічну дівулю, між шкільну малеч (П. Козланюк);

В нього [Семена] своя череда, – худоб'яча малеч, – телята, лошата та вiвцi (В. Винниченко);

Квочка стала хвилюватись, Малеч кликати на збір (О. Олесь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малеч — ма́леч іменник жіночого роду малеча діал. Орфографічний словник української мови
  2. малеч — I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́ розм., ДІТЛАХИ́ розм., ДІТЛАШНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ТА розм., ДРІБНО́ТА розм., ДРІ́Б'ЯЗОК розм., ДРОБИНА́ розм., МІЛКОТА́ розм., ДІТИ́СЬКА розм., МА́ЛЕЧ діал., БАХУРНЯ́ діал., ДРІБ діал. Словник синонімів української мови
  3. малеч — МА́ЛЕЧ, і, ж., збірн., діал. Малеча. Навіть не хотіли прийняти мене, отаку вже п’ятнадцятирічну дівулю, між шкільну малеч (Козл., Сонце.., 1957, 16). Словник української мови в 11 томах