малодушно

МАЛОДУ́ШНО.

Присл. до малоду́шний.

– Я малодушно згоджувався з усім, а тепер проклинаю себе (П. Загребельний);

Старший царевич, злякавшись батькового гніву, сидів осторонь і мовчав. Тоді він малодушно змовчав, але потім .. щоразу відчував пекучий сором (І. Білик);

Виник гострий внутрішній конфлікт, розв'язати який я й намагався за допомогою алкоголю. Звичайно, це не вихід, це малодушно й ницо, це ганебно, врешті-решт (Ю. Іздрик).